Оптимізація закупівельної функції після консалтингу: трансформація, яка дає бізнесу реальний ефект

Більшість компаній впевнені, що їхні закупівлі — «працюють».
Поки не з’являється дзеркало у вигляді консалтингового аналізу.

І тоді виявляється, що:

  • частина витрат не контролюється,
  • процеси дублюються різними департаментами,
  • узгодження займає дні або навіть тижні,
  • дані у різних таблицях суперечать один одному,
  • багато рішень приймаються інтуїтивно, а не системно,
  • постачальницький ринок використовується неефективно.

Саме з такої точки стартував консалтинговий проєкт APS SMART для одного з українських переробників продуктів харчування.

Оптимізація закупівельної функції стала наступним кроком після аудиту та побудови цільової моделі.

З чого починається оптимізація закупівель

З аналізу кожного етапа операційного циклу:

  • планування,
  • формування потреби,
  • погодження,
  • закупівельні процедури,
  • взаємодія з постачальниками,
  • документообіг,
  • аналітика та контроль.

Нажаль часто бачимо типову для українського бізнесу картину: процеси є, але вони не синхронізовані між собою і працюють у різному «темпі».

Основні проблеми

Усі виявлені проблеми ми згрупували у чотири ключові блоки.

1. Функціональна розпорошеність

Закупівлі частково виконувалися:

  • фінансами (контроль витрат),
  • складуванням (закупівля термінових товарів),
  • юристами (переговори з окремими постачальниками),
  • виробництвом (пошук альтернатив).

Це призводило до втрати відповідальності та неузгоджених дій.

2. Нечіткі правила та відсутність стандартів

Порядок закупівлі залежав від людей, а не від системи.
Строки погодження різнилися, а рішення часто приймалися вручну або «за досвідом».

Найбільше страждав контроль:

  • не було єдиної процедури,
  • не було правил вибору постачальника,
  • не було вимог до документів та специфікацій.

3. Обмежена робота з постачальниками

Компанія мала хороших партнерів, але SRM-моделі фактично не існувало:

  • постачальники не сегментувалися,
  • їхня ефективність не вимірювалася,
  • ризики не враховувалися,
  • альтернативи не відстежувалися.

Через це бізнес залежав від обмеженої кількості контрагентів.

4. Відсутність аналітичної картини

Дані зберігались у різних таблицях та форматах.
Керівництво не могло побачити повної картини:

  • структура витрат розпорошена,
  • немає аналізу ціноутворення,
  • немає контролю динаміки споживання,
  • неможливо провести порівняльний аналіз постачальників.

Як відбувалася оптимізація закупівельної функції

У проєкті реалізовано такі ключові напрями оптимізації.

1. Перебудова процесної архітектури

На базі TOM була створена нова операційна модель:

  • оптимізовані процеси P2P,
  • стандартизовані етапи закупівель,
  • створені правила формування потреби,
  • встановлені єдині SLA на погодження,
  • впроваджена матриця відповідальності.

Це дозволило синхронізувати взаємодію між виробництвом, закупівлями, фінансами, логістикою та юристами.

2. Запуск SRM-моделі для постачальників

Було створено:

  • систему оцінки постачальників,
  • сегментацію за ризиками та критичністю,
  • правила входу та виходу постачальників із переліку,
  • критерії вибору та відбору.

Компанія почала працювати не просто з “партнерами за інерцією”, а з реальними найкращими пропозиціями ринку.

3. Побудова аналітичної моделі закупівель

На особливу увагу заслуговує аналітика.

Було створено:

  • структуру даних закупівель,
  • єдиний довідник номенклатури,
  • набір ключових показників для контролю закупівельної функції,
  • вимоги до даних на кожному етапі.

Це забезпечило керівництво актуальною та правдивою аналітикою в реальному часі.

Який ефект отримала компанія після оптимізації

Вже через кілька місяців стали помітними зміни:

  • Цикл закупівель скоротився, бо погодження стали керованими.
  • Зменшилася кількість помилок у документах, тому що процеси були стандартизовані.
  • Зросла переговорна сила, бо компанія почала ефективніше працювати з ринком постачальників.
  • Знизилися ризики зриву постачань, адже з’явилась SRM-модель.
  • Аналітика вперше стала об’єктивною, бо з’явилися якісні дані.
  • Функція закупівель перестала бути “операційним підрозділом” і стала керованим бізнес-інструментом.

Чому оптимізація закупівельної функції — не разова подія, а процес

Оптимізація — це фундамент, на який надалі накладається:

  • автоматизація,
  • SRM,
  • бюджетування,
  • планування,
  • категорійне управління,
  • аналітика,
  • цифрова трансформація.

Тільки після створення якісної процесної бази компанія може впроваджувати автоматизацію, наприклад платформу (систему) APS SMART як єдину систему управління закупівлями.

Висновок: оптимізація закупівельної функції — це не «про налаштування процесів».
Це про переведення закупівель у стратегічний статус:

  • з прогнозованими результатами,
  • контрольованими витратами,
  • сильними постачальниками,
  • якісними даними,
  • швидкою взаємодією департаментів,
  • готовністю до цифрової трансформації.

Саме таку трансформацію успішно впровадив замовник за результатами консалтингу APS SMART.

Хочете впорядкувати закупівлі у своїй компанії?
APS SMART поєднує закупівельний консалтинг, інженерію процесів, SRM-рішення та автоматизацію.

ЗВЕРТАЙТЕСЯ!

Вас може зацікавити ця стаття  Цільова модель закупівель Target Operating Model (TOM): як виробничий бізнес переходить від хаосу до керованої системи

Схожі записи